Приємно бачити результат власних зусиль: як коваль Євгеній Іванов з села Городнє перетворює метал на витончені речі
Приємно бачити результат власних зусиль: як коваль Євгеній Іванов з села Городнє перетворює метал на витончені речі
Ковальство – це більше, ніж просто ремесло, це справжнє мистецтво, що вимагає терпіння, майстерності та творчого підходу. У руках майстра звичайний шматок металу може перетворитися на витончений виріб, у якому поєднуються міцність, естетика та унікальність. Журналіст інтернет-видання “Махала” завітав у гості до коваля з села Городнє Євгенія Іванова, для якого робота з металом стала не просто професією, а способом самовираження.
Євгеній Іванов народився в селі Городнє Болградського району. Його мати Анна Іванова багато років пропрацювала директоркою Будинку культури, тому атмосфера мистецтва та традицій була невід’ємною частиною родинного життя. Батько Іван Іванов був досвідченим токарем, саме від нього Євгеній перейняв любов до роботи з металом та інструментами.
“З дитинства я бачив, як батько працював із металом. Він годинами стояв за токарним верстатом, вправно обробляючи кожну деталь. Я любив спостерігати за тим, як шматок металу в його руках перетворювався на щось корисне й майстерно виконане. Коли трохи подорослішав, він почав навчати мене основам своєї професії: пояснював, які інструменти потрібні для різних робіт, як правильно тримати молот і працювати з матеріалом”, — пригадує Євгеній.
Після закінчення місцевої школи Євгеній вирішив пов’язати своє життя з технікою, адже змалку цікавився машинами та механізмами. Спочатку він вступив до Ізмаїльського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства, обравши спеціальність механіка. Проте згодом перевівся до Теплицького професійного аграрного ліцею. Саме тут він опанував фах слюсаря-ремонтника транспортних засобів і тракториста.
“Після здобуття професійної освіти, я декілька років провів у Карпатах, займаючись будівництвом – ми зводили будинки, працювали з деревом і бетоном. Одного разу на будівництві виникла потреба зварити металевий елемент, і мені запропонували спробувати. Я взяв у руки зварювальний апарат та став до роботи. Виріб вийшов досить непоганим, і тоді я відчув справжнє захоплення від роботи з металом. Це була та сама мить, коли я усвідомив, що хочу займатися цим серйозно”, – зазначив Євгеній.
За своє життя Євгеній спробував себе в різних професіях, працюючи в різних містах та країнах, але робота з металом завжди залишалася найулюбленішою справою. Будівництво, робота в полі, керування сільськогосподарською технікою – він встиг побувати і трактористом, і комбайнером, і майстром на всі руки. Його професійний досвід постійно розширювався, а вміння працювати з металом вдосконалювалося з кожним роком. Останні кілька років перед повномасштабним вторгненням він працював в Естонії, де займався монтажем великих металевих ангарів та інших промислових конструкцій.
“В Естонії ми з бригадою будували великі металеві ангари – це була відповідальна та непроста робота, яка вимагала точності, витривалості та глибоких знань про властивості металу. Кожен у команді мав свою чітко визначену частину роботи, усе працювало, як на конвеєрі. Завдяки злагодженості та взаєморозумінню ми швидко й якісно виконували завдання. Загалом, якщо підсумувати мій життєвий шлях, я можу сказати одне – метал завжди був частиною мого життя. Я працював у різних сферах, пробував себе в різних професіях, але щоразу повертався до нього. Робота з металом приносить мені справжнє задоволення, і дає можливість творити”, – розповідає Євгеній.
Наприкінці 2024 року Євгеній опинився перед потребою шукати нові можливості для себе. Так він і вирішив спробувати себе в роботі з металом. Він не мав дорогої майстерні чи спеціального обладнання, але це не зупинило його. Взявши до рук те, що було під рукою – старі інструменти, залишки металу та власний досвід роботи з різними матеріалами – він створив свій перший виріб.
“Я багато бачив в інтернеті виробів з металу, переглядав роботи майстрів, надихався їхніми ідеями. У голові виникало безліч задумів, але все ніяк не було можливості втілити їх у життя. Постійно знаходилися якісь справи, відмовки, думки про те, що ще не час. Але наприкінці 2024 року вирішив діяти прямо зараз, з тим, що є під рукою, у своїй звичайній майстерні. Моєю першою спробою стала металева троянда. Коли я завершив роботу й побачив перед собою готовий виріб, зрозумів: це саме те, що мені подобається. Так, у мене поки що немає професійного оснащення, але є бажання, натхнення та прагнення вдосконалюватися. А це найголовніше”, – ділиться Євгеній своїми першими кроками в ковальстві.
Протягом кількох місяців Євгеній активно розвивав свої навички та поступово розширював асортимент виробів, які створював власноруч. Почавши з виготовлення металевих троянд, він не зупинився на цьому й почав експериментувати з новими формами та матеріалами. Поєднання металу з деревом дало змогу створювати оригінальні та водночас практичні речі. За цей час він виготовив витончені троянди, стильні світильники, органайзери, настінні годинники, функціональні кухонні полиці та інші вироби.
“Я використовую підручні матеріали, те, що багато хто вважає непотрібним і просто викидає на смітник. Старе велосипедне колесо, деталі мотоцикла, запчастини від пральної машини – усе це може отримати друге життя. Ковальство для мене – це не просто робота, а справжній творчий процес, у який я повністю занурююся. Мені подобається, що в цій справі можна дати волю фантазії, експериментувати, створювати унікальні речі. А найбільше задоволення – це момент, коли бачиш результат своєї роботи – коли щось, що було просто шматком металу, перетворюється на витвір мистецтва”, – поділився майстер.
