Мінагрополітики продовжує серію публікацій #незламні_аграрії. Історія п’ята – про незламного бджоляра з Луганщини
Мінагрополітики продовжує серію публікацій #незламні_аграрії. Історія п’ята – про незламного бджоляра з Луганщини
Роман Бурджанадзе з Сєвєродонецька втратив свою пасіку через окупацію. Тоді, на Луганщині у нього було 250 бджолосімей, які щороку викачували по десять тонн меду. Та всі п'ять років праці опинилися на непідконтрольній території.
Але Роман не здався. Вивіз родину на Дніпропетровщину і розпочав справу з нуля. Спочатку купував старі вулики, а потім придбав сто нових. Далі, на розвиток справи, залучив державні кошти - грант на суму 250 тисяч гривень. І сьогодні у нього вже пів сотні бджолосімей.
Та на цьому Роман не зупинився. Орендував приміщення, закупив обладнання і, аби не залежати від погоди й обсягів викачаного меду, заснував цех з переробки воску на вощину. Вощина – це така пластинка, яка імітує бджолині стільникові осередки і поміщається у вулик, полегшуючи та прискорюючи працю бджіл.
Зараз потужність цеху — сто кілограмів на годину або до п'яти тонн на місяць готової продукції. Вощина потрібна кожному бджоляру в Україні. Але Роман мріє, щоб вона продавалася і в Європі. Тому планує заснувати ще один переробний цех. А також розширити пасіку.
