«Ми лікуємо душу. Наші засоби – це пісня, слово, мистецтво, традиція», – кажуть тут, в Одеському обласному центрі української культури.
«Ми лікуємо душу. Наші засоби – це пісня, слово, мистецтво, традиція», – кажуть тут, в Одеському обласному центрі української культури.
В місті, яке зазнає постійних російських обстрілів, центр не припиняє роботи, і навіть більше: справді став осередком стійкості і для одеситів, і для вимушених переселенців, дорослих та маленьких, і для військових та їхніх родин.
Його численні відділи, клуби, виставки, майстри та майстрині від початку російського вторгнення працюють не лише на збереження культурної спадщини, а й на підтримання ментального здоров’я своїх відвідувачів, у кожного з яких своя непроста історія війни.
Центр проводить арттерапію для дітей та дорослих, приїздить із нею до поранених військовослужбовців, які проходять реабілітацію в медичних закладах Одеси, у співпраці з художниками Одещини створює в шпиталях куточки мистецтва.
Запровадив для відвідувачів «години розвантаження», коли можна послухати музику чи самому долучитися до творчості. Запустив інноваційний проєкт «Моя історія, завдяки якому студенти, змушені переїхати з рідних міст, можуть розповісти про себе та відновитися психологічно, вивчаючи народні традиції. Торік обладнав простір «Різдво вдома» для родин, що втратили домівку через війну.
Окрасу простору – однойменну метрову витинанку, яку зробила місцева майстриня Маріанна Панасюк, – мала нагоду побачити сьогодні, відвідуючи центр.
🧑🧑🧒🧒 Почуватися вдома незалежно від пережитого, бути в колі однодумців і відчувати підтримку – саме ці можливості дає центр своїм учасникам.
І це повністю відповідає Всеукраїнській програмі ментального здоров’я «Ти як?». Адже серед ліків для душі творчість та культура посідають одне з найважливіших місць.
