Відтепер традиційна народна гра «Ашик» серед елементів нематеріальної культурної спадщини України
Відтепер традиційна народна гра «Ашик» серед елементів нематеріальної культурної спадщини України
Її ще називають «Рашичета», «Рашик», «Асик», «Гра у бабки», «Ашижик». Гра розповсюджена на Півдні Одеської області у місцях компактного проживання болгар і гагаузів, зокрема в селах Городнє, Виноградівка Болградського району, Котловина Ізмаїльського району.
Болгари і гагаузи на землі Буджацького степу переселилися близько 200 років назад. Вони принесли з собою гру в кості. Основна функція гри – організація дозвілля, особливо, серед жінок і дітей.
Гра «Ашик» – це своєрідний символ стійкості й зв’язку з прабатьківщиною, а саме з тими етнографічними районами Балкан, з яких приїхали поселенці. З часом та економічним розвитком життя змінювалось та відбувались певні зміни у грі. В болгарських селах почали грати спільно хлопці та дівчата, а в гагаузів чоловіки грали окремо від жінок.
Загальноприйнятими правилами гри в «Ашик» є правила, які створені століття назад. В «Ашик» грають 5 кісточками, які підкидають, як кубики. Кожна сторона гральної кістки має свою «ціну» та назву. Правила гри можуть бути різними, залежно від віку та вправності гравців.
Дізнатись більше про традицію — за посиланням https://mcip.gov.ua/.../vidteper-tradyczijna-narodna-gra.../ 
