Звернення Володимира Зеленського наприкінці 820-го дня війни.
«Сьогодні весь день тривала ліквідація наслідків ударів російських терористів по Харківщині. Під ударом були Харків, Люботин, Дергачі. Ракети, потім керовані авіабомби.
Одна з мішеней Росії сьогодні – це видавничий комплекс, один з найбільших в Україні. Ракетний удар. Люди загинули, є поранені, згорів склад з книжками, обладнання. Там друкувалось багато українських видавництв. І це для російських терористів – ціль. Усі сфери життя вони хочуть спалити, зруйнувати.
Сьогодні багато реакцій і в Україні, і у світі на цей черговий акт російського терору. Але щоразу, коли стаються такі удари, коли руйнуються наші міста та села, коли знищуються життя і згорають книжки й усе, що береже людяність, – завжди варто говорити відкрито, чому це досі можливо. Лише тому, що Україна досі має обмеження в захисті. Це дефіцит систем ППО, які насправді є у світу. Це дефіцит далекобійності для наших воїнів і абсолютна відсутність можливості знищувати саме джерело російського терору поблизу наших кордонів, зокрема ракетні установки, які, власне, бʼють по Україні – по життю наших людей.
Абсолютна більшість світу однаково сприймає загрозу терору: люди завжди прагнуть надійного захисту від терористів і справедливого покарання терористів за їхні атаки проти життя. І кожен народ сприймав би як неправильні, несправедливі обмеження в протидії терору.
Захист життя повинен мати всі необхідні інструменти, щоб дійсно перемагати терористів».
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 820-го дня війни.
