«Якщо росія прийде до Молдови, першими мобілізують гагаузів», – голова Союзу гагаузів України
«Якщо росія прийде до Молдови, першими мобілізують гагаузів», – голова Союзу гагаузів України
Чим живе гагаузька громада України під час війни? На це питання в ефірі гагаузького видання Nokta.md відповів голова Союзу гагаузів України Василь Келіогло, передає інформаційне агентство «Юг.Today». Також він дав свою оцінку позиції керівництва Гагаузії в контексті російської агресії проти України та євроінтеграції Молдови.
Як змінилося ставлення українських гагаузів до росії з початком війни
«Після того, як на Одесу, на Одещину, на жаль, почали падати ракети… і, відчувши «дружнє» ставлення росії, люди почали думати інакше», – каже Василь Келіогло.
Крім того, за його словами, люди мали змогу отримати інформацію від рідних з інших куточків України, де вже велися активні бойові дії і війна встигла проявитися сповна: Донецька та Луганська області, Херсон, Миколаїв.
Про бойових гагаузів
Наші гагаузькі колеги нагадали, що в ЗМІ вже неодноразово з’являлися статті про гагаузів, які воюють у лавах ЗСУ. Так, наприкінці травня полковник Микола Палас серед інших бійців 35-ї бригади морської піхоти України отримав орден з рук президента Володимира Зеленського. А зовсім недавно в мережі з’явилося відео про військового з позивним «Гагауз», який знищив 40 одиниць російської бронетехніки, з них 14 танків.
«Смію припустити, що в кожному [гагаузькому] селі у ЗСУ служить десь від 50 до 100 осіб. Вони також передають інформацію у свої села, і загальний фон думок цих населених пунктів змінюється», – пояснює голова Союзу гагаузів.
Продовжуючи міркувати про те, як війна вплинула на погляди українських гагаузів, Келіогло нагадує про Запорізьку область, у якій теж живуть гагаузи – у режимі окупації практично з самого початку повномасштабного вторгнення.
«Є мобілізація, людей забирають в російську армію, йде чистка тих людей, які там живуть. Є проблеми з їжею, водою, світлом», – розповідає гість студії.
За його словами, в Запорізькій області знаходяться чотири окуповані населені пункти з гагаузькою діаспорою. Тут проживає близько 8-9 тисяч людей.
Про діяльність Союзу гагаузів України до війни
«Здебільшого ми займалися селами, де компактно проживають гагаузи, – це Одеська область. У Запорізькій області ми інформаційно підтримували, скажімо так, наш осередок, і роздавали книжки, зустрічалися з людьми. Це коли ще не було повномасштабного вторгнення російської федерації.
Що стосується Одеської області, то ми допомогли через німецький фонд із залученням наших турецьких друзів активізувати роботу гуманітарного центру і, відповідно, допомогли нашим селам забезпечити людей продуктами харчування. А в Херсоні та на Миколаївщині гуманітарний центр відкрив пекарні, пункти, щоб забезпечити людей їжею, водою і так далі. Це стосувалося і Каховської ГЕС після аварії», – розповідає про надану допомогу Василь Келіогло.
Проукраїнська позиція – не лише на словах
«Як би не хотілося нашим ворогам, гагаузьке населення у нас проукраїнське. Більш того, сьогодні в селах паралельно з гагаузькою всі заходи активно переходять на українську мову, сторінки в соцмережах ведуться українською мовою, і це принципова позиція лідерів громадської думки в населених пунктах», – стверджує представник етнічної групи.
Василь Келіогло зазначає, що в гагаузьких поселеннях свою громадянську позицію демонструють не лише на словах, а й на ділі: наприклад, організовують збір пожертвувань для Збройних Сил, в’яжуть і відправляють на фронт шкарпетки.
Водночас старші покоління гагаузів (від 65 років) не всі переходять на українську мову за звичкою. Тому і продовжують шукати контент російською. Однак у цій віковій категорії, як впевнено заявляє Келіогло, позиція є проукраїнською.
Про ставлення українських гагаузів до проросійських настроїв молдаван
«Якщо, не дай Боже, російські війська увійдуть до Молдови, то гагаузів мобілізують першими – як найлояльніших. Повірте, це не цукор, це війна. Будуть вбиті і інваліди. Ми не хочемо цього, ми не хочемо, щоб Молдова, як країна, яка прагне вступити до Європейського Союзу, була в цьому залучена. Ми розуміємо, який буде результат.
Гагаузи Гагаузії повинні берегти себе, свою культуру, свою мову, яку вони втрачають, свої звичаї та традиції. Це треба берегти, цим треба займатися. І, відповідно, налагодити контакт із Кишиневом, бо якщо не буде хороших стосунків із центром, то й розвитку як такого не буде», – пояснює Василь Келіогло.
Про розвиток Гагаузької автономії
23 грудня виповнилося 29 років з дня створення Гагаузької автономії в Молдові. Про важливість цього регіону та напрямок, у якому він рухається, Василь Келіогло теж висловив свою думку.
«Для мене Гагаузька автономія є центром усього гагаузького світу. У створенні самої автономії президент Туреччини Демірель відіграв досить значну роль, і наші брати-турки сподівалися, що гагаузи опікуватимуться мовою та економічним розвитком Гагаузії.
Тому вони всіляко допомагали, і в інфраструктурних проектах, і в бізнес-проектах, і в соціальній сфері теж дуже серйозно посприяли. Але ті патріоти, які спочатку закладали основи самої Гагаузії, я думаю, вони не хотіли бачити Гагаузію, яка говорить російською і прагне розвивати чужу культуру», – каже голова Союзу гагаузів.
Він вважає, що з моменту створення автономії є певні успіхи в розвитку, але всі вони згасають на тлі останніх виборів. Зростаюча конфронтація з Кишиневом, антиєвропейські настрої, які сіють гагаузькі депутати, і навіть нинішній підхід до відносин з Туреччиною, на думку Келіогло, не приведуть до повноцінного розвитку Гагаузії.
«Жителі автономії мають припинити інтерпретувати вступ до ЄС як втрату незалежності.
На тлі схвалення Єврорадою початку переговорів про вступ Молдови до ЄС, у Гагаузії почав активно поширюватися наратив про те, що це обіцяє автономії втрату незалежності. Башкан Євгенія Гуцул навіть організувала дивну прес-конференцію в Брюсселі, і ця теза була однією з головних у її виступі.
Нашим гагаузам у самій Gagauz Yeri (гагаузька земля – прим. nokta) я пропоную подумати з іншого погляду. Якщо Молдова увійде до Євросоюзу, Україна увійде до Євросоюзу – у нас не буде кордонів. Таким чином, ми об’єднаємо всіх гагаузів Балкан: і болгарських гагаузів, і румунських гагаузів, що залишилися, гагаузів Молдови, Греції та України. Ми тоді зможемо спільні фестивалі робити та об’єднати зусилля щодо розвитку всього свого, гагаузького. Я думаю, що треба з цього погляду думати та допомогти Молдові увійти до Євросоюзу, а не ставити підніжки», – прокоментував Василь Келіогло.
