Ліфт являє собою підіймальне устаткування, яке обслуговує два або більше поверхів
Ліфт являє собою підіймальне устаткування, яке обслуговує два або більше поверхів, що включає кабіну для транспортування пасажирів або інших вантажів, яка рухається між жорсткими напрямними, розташованим вертикально або з відхиленням від вертикалі не більше ніж на 15°. На відміну від інших транспортних засобів масового перевезення людей і вантажів (автобуси, тролейбуси, метро тощо), управління якими здійснюється спеціально підготовленим персоналом, ліфтом управляє сам пасажир або персонал, якому не потрібна висока кваліфікація. Тому управління ліфтом має бути простим, надійним і зручним. Попри це, ліфт є складним електромеханічним пристроєм підвищеної небезпеки.
У середині XIX століття в США з'явилися ліфти Е. Отіса з уловлювачами, що втримують кабіну від падіння в разі обриву канатів. Це пристрій, що застосовується у всіх сучасних ліфтах в більш досконалому вигляді, істотно знизило побоювання за падіння кабіни з людьми навіть при обриві канатів, що сприяло широкому поширенню ліфтів.
З 60-х років XIX ст. в практику увійшли ліфти з паровим приводом, потім з гідравлічним і тільки до початку XX в. широке і переважний розвиток отримали електричні ліфти.
Деталі за посиланням: http://surl.li/mykeh
