За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 14% людей у віці від 60 років має той чи інший психічний розлад та/або деменцію.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 14% людей у віці від 60 років має той чи інший психічний розлад та/або деменцію.
Ось про що слід подбати, щоб зменшити ризики та зробити життя людини поважного віку комфортнішим:
Лікування депресії та/чи тривожного розладу. Це допоможе налагодити не тільки настрій та спілкування, а й сон, апетит, деякі болі, і дасть змогу робити інші речі, потрібні для психічного добробуту і протидії деменції.
Контроль тиску і рівня холестерину. Це знижує ризик інсульту та васкулярної деменції. Якщо ж інсульт стається, це у 6-9 разів збільшує ризик деменції.
Прийом антипсихотичних препаратів. Так буде легше і самій людині, і її оточенню. За наявності психотичних симптомів дуже проблематично спілкуватися, вести побут і бути залученими в життя громади.
"Управління" болем. Йдеться про знеболення та когнітивно-поведінкову терапію за можливості. Хронічний біль (в суглобах, наприклад, чи в животі) сам собою може стати поштовхом до того чи іншого психічного розладу. Тому його слід за можливості усувати й зменшувати.
Гігієна сну та медикаментозне лікування проблем зі сном за потреби. Подекуди сон налагоджується під час лікування депресії чи тривожності. Порушений сон, своєю чергою, дуже посилює тривожність та збільшує ризик інсульту. Здоровий сон – це база психічного добробуту.
Щоденна рухова активність, навіть за умов обмеженої мобільності. Ті частини тіла, які рухаються, мають тренуватися.
Стримування остеопорозу. Остеопороз – це поступова втрата міцності і щільності кісток. Збереження щільності кісток – це й піклування про психічне здоров’я теж. Зверніться до лікаря заради призначення схеми лікування.
Сенсорна стимуляція: слуховий апарат в разі проблем зі слухом, перевірка тиску в очах і лікування глаукоми за потреби, підбір окулярів.
Продумана дітьми, друзями чи соціальними працівниками організація побуту (наприклад, світло, що вмикається на рух, підписані шухляди, органайзер для таблеток, конфорки з газ-контролем).
Залученість у життя громади – впорядкування спільного двору, волонтерство, спілкування із сусідами, продавцями, відвідування кав’ярень та бібліотек. Соціальна ізоляція, брак контактів – це потужний прискорювач розумового занепаду й розладів.
Наявність пари. Люди, що не мають пари, удвічі частіше розвивають так звану старечість, аніж ті, хто має партнера. Якщо пари з якоїсь причини немає, то вкрай важливо багато спілкуватися з різними людьми в спільноті.
Збалансоване і достатнє харчування. У людей будь-якого віку недостатньо поживне чи нездорове харчування збільшує ризик психічних розладів.
Прийом призначених лікарем вітамінів (наприклад, вітаміну D та вітамінів В1, В6, В9 та В12).
Ресурсна діяльність. Це те, що для конкретної людини має цінність, приносить радість і відчуття наповненості, те, після чого людина почувається краще і щасливіше. У кожного така діяльність – своя. Це може бути час із собакою чи онуками, перегляд кіно, читання, рукоділля, садівництво, танці, плетіння маскувальних сіток, спілкування із сусідами, прогулянки, споглядання природи, годування білочок в парку тощо.
Пам'ятайте, що для піклування про психічне здоров’я лише таблеток чи щоденних ритуалів замало. Багато шляхів до нього є непрямими та йдуть через фізичне здоров’я, родину, інфраструктуру, безбар’єрність і громаду.
