Мешканці Болградщини знайшли свого домашнього улюбленця в Дніпропетровській області: малий за звичкою навідав школярів
Мешканці Болградщини знайшли свого домашнього улюбленця в Дніпропетровській області: малий за звичкою навідав школярів
Ми звикли, що, частіше за все, домашні вихованці – це кішки, собаки, ну ще хом’яки та папуги. Правда, останнім часом, багато людей заводять дома екзотику – плазунів, тропічних ящірок, мавпочок. А ось родина з Мирнопілля Теплицькоі громади Болградського району, з якою інформаційне агентство «Юг.Today» знайомило читачів минулого року, в якості домашнього вихованця завела собі лелеку. Нагадаємо, що малого підібрали на землі біля гнізда одразу після його народження. Тож той вважає своїми батьками людей, які його вигодували.
За рік свого життя птах на ім’я Везунчик став місцевою зіркою. Його неодноразово бачили в Арцизі, Тарутиному та інших навколишніх населених пунктах. І кожного разу господарі приїздили та забирали неслухняного вихованця додому.
На початку вересня лелека в черговий раз зник. І цього разу його вже ніхто в навколишніх населених пунктах не бачив. Тож «батьки» вирішили, що він відлетів у вирій разом з родичами.
Але днями міський голова Перещепиного, що у Дніпропетровській області, поділився наступним дописом.
«Цікаво й несподівано! Стало відомим ім’я нашого гостя – птаха.
Вже мабуть скрізь облетіли фотографії із сміливим та гарним лелекою, який неочикувано завітав на захід в село Миролюбівку, де в цей час змагалися учні старших класів за призові місця в допризивній підготовці.
В той момент, коли учні розбирали-збирали зброю, підтягувалися і т.д., прилетів цей красень. Він розгулював між всима нами й сміливо та привітливо спостерігав за змаганнями.
Звідки ж він взявся? Ніхто й не міг здогадатися. Однак сьогодні мені надіслали інформацію, що цього лелеку впізнала жінка, яка переглянула публікацію журналістів про те, як він прилетів на захід до наших школярів».
Читачі, мабуть, вже здогадалися, що до перещепинців завітав саме Везунчик. І не дивно, що птах попрямував саме до дітей. Адже прогулянки шкільним двориком у Мирнопіллі були його улюбленою розвагою.
Люди, які бачили лелеку на подвір’ї школи, кажуть, що це гарний знак. І треба чекати світлих новин.
Хазяйка Везунчика Юлія каже, що впізнала свого вихованця за розрізом очей та поведінкою. І відзначає, що, як і вдома, до чужих він там на руки не йде. Зараз Юлія дуже сподівається, що птаха в цьому місці хтось прихистить. Адже той звик, що його щоденно годують. А взимку йому потрібне тепле приміщення. Минулої зими Везунчик ночував у окремій «кухоньці», де всю ніч горіло світло.
Їхати за птахом Юлія не бачить сенсу, бо той, якщо захоче, все одно відлетить знов. Але пташина мама має дуже велику надію, що її пернатий малюк все ж повернеться додому.
До речі, ми звернули увагу на те, що назви Мирнопілля та Миролюбівка мають один корінь – «мир». Може дійсно лелека-мандрівник принесе мир усім, над ким пролітатиме під час своїх подорожей.
