МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АГРОВИРОБНИКІВ
МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АГРОВИРОБНИКІВ
Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Інформація про агрометеорологічні умови, які склалися для сівби озимих культур в Україні восени 2023 року.
У період накопичення вологозапасів у ґрунті під посів озимини урожаю наступного року, який триває в Україні упродовж серпня-вересня, переважали несприятливі для цього процесу погодні умови. Так у серпні спостерігалася дуже тепла, у другій половині місяця - спекотна погода, обумовлена впливом потужного антициклону. У найжаркіші дні середні добові температури повітря на 8-12 °С перевищували норму, максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 34-39 °С. Упродовж 11-19, у південних та центральних областях – 20-27 днів, температура повітря вдень перевищувала плюс 30 °С, при цьому майже на всій території країни упродовж 1-5 днів, в окремих районах південних та центральних областей – 6-11 днів, вона вдень досягала або перевищувала плюс 35 °С.
За такої температури у серпні спостерігався істотний дефіцит опадів, особливо у другій його половині. На переважній частині території країни їх кількість за місяць склала 30-50 % норми, лише у східних та західних областях – 80-120 % норми. Внаслідок цього, накопичення вологи у ґрунті на більшості площ майже не відбувалося. Починаючи з другої декади серпня спостерігався розвиток повітряної посухи. Період дуже теплої, часом спекотної для початку осені погоди тривав і у вересні. Як і в серпні, це було обумовлене впливом потужного антициклону.
За температурою повітря (середньою, максимальною) вересень виявився одним із найтепліших за останні 30 років. Середня місячна температура становила 17-20 °С, що на 2-4 °С вище за норму. Вдень температура повітря підвищувалася до 27-32 °С. До кінця місяця тривало метеорологічне літо.
Одночасно вересень виявився одним з найсухіших за останні роки, кількість опадів на більшій частині території країни склала в середньому лише 25-40 % норми. У багатьох областях півдня та центру ефективних опадів майже не було або ж їх кількість була недостатньою для зволоження ґрунту.
Станом на 27 вересня повітряно-ґрунтова посуха за експертною оцінкою охоплює 50-60 % площ. Умови для накопичення вологи у ґрунті, як і в попередній період, залишаються вкрай несприятливими. У південних, окремих районах Кіровоградської та Харківської областей 0-20 см шар ґрунту зовсім сухий. На площах, засіяних у першій декаді вересня, відмічалося проростання зерна та утворення сходів озимих культур, проте місцями у східних областях, де озимина посіяна раніше, ніж на решті території, зерно через відсутність вологи у верхніх шарах ґрунту не проростає упродовж 20-25 днів.
За прогнозом до кінця вересня опадів не очікується. На початку жовтня відбуватиметься поступове зниження температури повітря. 1-го жовтня ймовірні невеликі дощі у західних, північних, Вінницькій, Черкаській, Полтавській областях кількістю до 5 мм. 4, 5-го та 9-го жовтня дощі ймовірні на всій території країни кількістю 5-10 мм. 10-12 жовтня можливі заморозки вночі на поверхні ґрунту до мінус 0-5 °С (у західних, північних, Черкаській , Вінницькій , Полтавській областях і у повітрі), денна температура знизиться до 7-13 °С тепла. Кількість опадів, яка ймовірна за прогнозом, не обумовить кардинального покращення зволоження ґрунту, несприятливі умови для сівби та початкового розвитку озимини під урожаї 2024 року триватимуть. Масова сівба на площах з нульовими запасами є недоцільною. Тому її потрібно буде проводити у більш пізні строки, після випадіння дощів та поповнення вологозапасів у ґрунті. При цьому слід мати на увазі що оптимальні кліматичні строки сівби озимини в Україні закінчуються 25-27 вересня, на півдні – 1-5 жовтня.
Алла Стоянова директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА зауважує, що “унаслідок глобального потепління погода стає непередбачуваною й ставить під загрозу вирощування сільськогосподарських культур. На рівні ООН до 2030 року планують скоротити викиди парникових газів на 45% і досягти нульового рівня до 2050 року. Однак у світовій спільноті поки що немає згоди, як саме цього досягти. Клімат і надалі змінюватиметься.
Основними стресовими погодними чинниками у вирощуванні є дефіцит вологи та різка зміна температурних режимів. Для отримання стабільних і якісних урожаїв треба компенсувати вологу поливами, контролювати випаровування, запобігати стресам, пов’язаним із високими та низькими температурами, і знімати їх. У пригоді стане відновлення зрошення. Фермерам потрібно навчитися прогнозувати погодні умови. Тільки так можна оптимізувати строки проведення польових робіт, запобігти втратам урожаю та зменшити негативний вплив аграрного виробництва на довкілля. Але в підсумку все залежатиме від людей, які використовуватимуть дані й ухвалюватимуть правильні рішення”, - говорить Алла СТОЯНОВА!
ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!
