Вдома на нього чекала почесна нагорода від Залужного: на Донеччині загинув солдат з Ізмаїльського району
Вдома на нього чекала почесна нагорода від Залужного: на Донеччині загинув солдат з Ізмаїльського району
Ізмаїльщина втратила ще одного гідного сина – патріота, мужнього, сильного та сміливого захисника України. 26 липня вночі, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України від рашистів, на Донеччині загинув солдат, 38-річний мешканець Кілії Олександр Кожухар, який незабаром повинен був урочисто отримати почесну нагороду від Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.
Цю трагічну звістку журналісту інформаційної агенції «Юг.Today» повідомила дружина полеглого воїна Тетяна Бурцева.
Варто зазначити, що 30 липня зі словами співчуття та підтримки до Тетяни Іванівни звернулися колеги з Кілійської школи №3 через загибель чоловіка.
«Адміністрація Кілійського закладу загальної середньої освіти №3, педагогічний колектив, технічні працівники, учні та батьківська громадськість закладу висловлюють щирі співчуття вчительці зарубіжної літератури Бурцевій Тетяні Іванівні з приводу загибелі на фронті її чоловіка, військовослужбовця ЗСУ, нашого земляка та Героя Олександра Кожухаря.
Нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, усіх, хто знав його, любив та шанував.
Сумуємо разом з Вами, підтримуємо в годину скорботи. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають», – вказано в дописі.
Захисник України народився 5 липня 1985 року в Кілії, де закінчив дев’ять класів міської школи №5. Ще юнаком Олександр опанував фах електрика в нинішньому Кілійському професійному ліцеї. Після завершення навчання в колишньому ПТУ хлопець проходив строкову службу в Повітряних силах ЗСУ на території нині окупованого Криму.
Олександр недовго працював за своєю спеціальністю в АТ «ДТЕК Одеські електромережі» в рідній Кілії. Бо ж чоловіка, який понад усе цінував родинний затишок, покликало закордоння на заробітки. Останніми роками він зі своєю бригадою вирушав у довготривалі відрядження по території України.
З Тетяною, своєю майбутньою дружиною, Олександр познайомився шість років тому назад 4 травня. Жінка розповідає, що він був суто сімейною людиною, хотів зробити в будинку капітальний ремонт, полюбляв працювати на землі, мріяв нарешті повезти кохану на відпочинок. Бо ж протягом декількох років виходило так, що вони нікуди не їздили вдвох, оскільки ж чоловік постійно був у відрядженнях, особливо влітку.
Ось і 25 лютого 2022 року Олександр збирався в чергову тривалу поїздку по роботі. Але ж 24 лютого розпочалася активна фаза війни, яка покликала щирого патріота України приєднатися до мужнього війська, що стало на оборону своєї держави. У березні він добровольцем прийшов до військкомату. Перші півроку Олександр був у лавах територіальної оборони Кілійщини, проходив бойову підготовку на території Одеської області. Вже восени Олександр відточував своє військове мистецтво в Миколаївській та Херсонській областях. Навесні цього року воїн разом зі своїми побратимами захищав Україну поблизу міста Авдіївка Донецької області.
За словами Тетяни Іванівни, у квітні через стан здоров’я Олександр був змушений повернутися на Одещину, де йому необхідно було зробити дві операції. Жінка не розлучалися з ним ні на мить. Щовечора вони вдвох гуляли вулицями рідної Кілії. Несподівано Олександр запропонував Тетяні офіційно зареєструвати шлюб, до цього просто цивільний. Наступного дня наречені купили каблучки та 4 травня розписалися, саме тоді, коли шість років тому назад відбулося їх перше знайомство.
«Олександр хотів розписатися після війни, мріяв зібрати друзів, побратимів, аби відсвяткувати наше весілля. А тут така неочікувана проста церемонія. Наче передчував…», – зі сльозами на очах згадує Тетяна Іванівна.
Після реєстрації Олександр знову повернувся до своїх побратимів на Донеччину. Востаннє дружина чула його голос 24 липня, коли він обіцяв незабаром повернутися. Вже було відомо, що на бійця чекала нагорода від Залужного. Наказ про відзначення бійця нагрудним знаком «Золотий хрест» вийшов 4 червня 2023 року.
Довідково. Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний затвердив нову систему бойових нагород 23 грудня 2021 року. Наказ остаточно набув чинності 1 червня 2022 року.
Систему розробили на основі національних бойових традицій і з урахуванням досвіду нагородних систем держав-партнерів України. Вона побудована ієрархічно. Нагрудні знаки можуть бути у вигляді медалей і хрестів.
Найвища нагорода – «Хрест Заслуги». Нею відзначають військових та працівників Збройних сил за героїчний вчинок під час бойових дій. Далі йдуть «Хрест хоробрих», Золотий, Срібний, Сталевий хрести, «Хрест Військова честь», «Комбатантський хрест», нагрудні знаки «За незламність», «За збереження життя» та «За сприяння війську».
«Золотим хрестом» нагороджують військових рядового й сержантського складу Збройних Сил України за сумлінне й успішне виконання бойових завдань і за високі показники бойової підготовки. Зокрема, її отримують військові, які за відсутності офіцера взяли на себе командування діями підрозділу.
На жаль, цю почесну нагороду наш земляк Олександр Кожухар урочисто не отримав. Нагрудний знак Героя дбайливо тримає у своїх руках вже його вдова Тетяна Іванівна, яка втратила на цій кривавій війні чудову, щиру, відверту людину, коханого чоловіка, якому Господь подарував талант знаходити спільну мову з будь-ким та зародив у серці безмежну любов до рідної землі.
В Олександра, окрім скорботної дружини, залишилось двоє неповнолітніх діточок від першого шлюбу – донька Ганна та синок Артур.
Колектив нашого видання висловлює щирі співчуття рідним, близьким і побратимам полеглого Героя!
