У Польщі Міжнародний етнографічний кінофестиваль, що родом з Болградщини, оголосив переможців

Дата: 22.11.2022 13:23
Кількість переглядів: 166

У Польщі Міжнародний етнографічний кінофестиваль, що родом з Болградщини, оголосив переможців

Завершився третій Міжнародний фестиваль етнографічних фільмів «ОКО».  Нагадаємо, що через війну в Україні «ОКО»-2022 зустрів глядачів у польському місті Торунь. Захід відбувся за підтримки Міжнародного кінофестивалю EnergaCAMERIMAGE.

Цього року організатори отримали рекордну кількість заявок та відібрали найкращі 8 повнометражних та 16 короткометражних етнографічних документальних фільмів. 18 листопада на церемонії закриття члени журі оголосили свої рішення щодо переможців.

Переможець міжнародного конкурсу повнометражних фільмів стала стрічка «Я – Шансе» режисера Вайнберга Марк-Анрі (Бельгія, про Конго).

Фільм «Я – Шансе» розповідає про мікросвіт групи вуличних кмітливих дівчат у напрочуд яскравому, естрадному та мистецькому мегаполісі Кіншаса. Проникливі, нахабні та витривалі, Шансельві та її подруги кидають виклик світу, борючись і навчаючись, крадучи й розділяючи, показуючи трюки та творячи мистецтво. Яскрава та енергійна Кіншаса сама стає персонажем фільму, поєднуючи свій голос з голосами дівчат.

 «Дякую кінофестивалю Camerimage та Польщі за співпрацю, за допомогу Україні і за те, що прийняли нас усіх тут. Ми також хочемо подякувати фестивалю «OKO», Тетяні, Олені та всім іншим членам команди за цей фестиваль, за цю чудову добірку фільмів, яка привертає увагу світу до нагальних проблем людства. Це був ще один тиждень війни в Україні, страшний тиждень, з безперервними ракетними обстрілами. Але «ОКО» перебувало тут зі своєю місією. Наша культура – це наша зброя.

Ми переглянули вісім повнометражних фільмів у конкурсі, і це була справжня подорож. Що ми побачили, так це величезну відданість документалістів, які занурюються у світ, культуру, субкультуру, а іноді витрачають десятиліття свого життя на документування, щоб розповісти людські історії, перенести щоденні виклики або майже нечувані місця та конфлікти в наш кінематограф.

Є багато причин, чому ми визначилися з остаточним переможцем: документальна якість роботи, ритм монтажу, кінематографічність, близькість до своїх героїв. Але що також було важливим для журі – це об’єктив війни в Україні. У четвер ввечері ми побачили неймовірний український фільм «Терикони» – документальну стрічку про ситуацію на українському боці фронту під Донецьком після 2014 року. Історія про життя дітей, чия культура стала жертвою агресивної колоніальної імперії, яку ми всі дуже добре знаємо. І ось ці діти гралися і жили своїм життям, на руїнах свого оточення. Це те, що ми побачили і в сьогоднішньому призерові, неймовірно сильній історії з Африки», – розповів член журі повнометражного конкурсу Арнольд ван Брюгген.

Переможець міжнародного конкурсу короткометражних фільмів журі визнало стрічку «Дівчина-кочівниця» режисера Рухолла Акбарі (Іран).

Дівчина племені кочівників, всупереч проблемам, пов’язаним з традиціями та загальноприйнятими уявленнями про заняття дівчат спортом, досягає багатьох успіхів у спорті кікбоксингу. Вона намагається переконати сім’ї дівчат в околицях заохочувати їх відвідувати тренування в «Чорному наметі» кочівників.

«Ми висловлюємо щиру подяку Тетяні, Олені та всій команді ОКО за можливість взяти участь у цьому дивовижному фестивалі. Протягом останнього тижня ми дізналися про величезні виклики, які ви, українці, подолали, щоб цей фестиваль відбувся. Пристрасть і любов до людей, культури та кіно, які ви демонструєте нам щодня, на тлі війни та агресії, дійсно перетворили цей фестиваль на свято життя. І я думаю, що можу говорити від імені всіх нас тут, кінематографістів, глядачів і членів журі, що ми відчуваємо привілей і честь, що ви запросили нас святкувати життя разом з вами.

Однак, навіть святкуючи його тут, ми знаємо, що життя є складним і багатовимірним. Підбірка з 16 короткометражних фільмів, які ми, як члени журі, мали честь оцінювати на цьому фестивалі, охопила всі виміри того, що означає бути людиною. Пристрасть і любов, сім’я і громада, спадщина і гордість. Але також горе і втрати, самотність та ізоляція, руйнування і несправедливість. Усі фільми цього конкурсу у свій унікальний спосіб розповідали про те, як люди щодня долають ці складнощі життя через свої громади, через своє оточення і через самих себе», – зауважив член журі короткометражного конкурсу Себастьян Майсторович.

Спеціальну відзнаку кінофестивалю отримав фільм «Хоробра» режисера Вільмарка Вала (Франція, про Гаїті).

Цей документальний фільм розповідає історію про те, як після смерті гаїтянської жриці вуду, Мамбо, діти вшановують божество, якому вона служила. Настав час для моєї матері повернутися додому, щоб виконати цей ритуал на честь моєї покійної бабусі.

Ще однією спеціальною відзнакою відмічена стрічка «Зірка полину» режисерки Аделіни Борець (Україна).

«Зірка полину» – це 14-хвилинний документальний фільм про вибір та цінності. У фільмі показано село Малі Кліщі, яке існує з 1790 року. У 1972 році в ньому налічувалося 200 будинків і 530 мешканців. Однак через радіоактивне забруднення мешканці села були відселені. З обліку село було знято обласною радою лише 21 червня 1991 року. Сьогодні в селі Малі Кліщі залишилося лише двоє мешканців. Головні герої фільму – мати та син – Ніна (79 років) та Олександр (62 роки). Між ними виникає велике непорозуміння, попри те, що вони живуть разом багато років. За те, щоб залишитися у своїх будинках, вони заплатили найдорожчу ціну – самотність.

«Обрати одного переможця з такої скарбниці фільмів було неймовірно складно. Тому ми вирішили, що окрім фільму-переможця, ми відзначимо ще два фільми спеціальними номінаціями.

Першу спеціальну відзнаку ми хотіли б присудити фільму, який продемонстрував силу коріння та наслідки його знищення. Завдяки йому ми дізналися, що означає втратити не тільки свій дім і свою громаду, але навіть свій ґрунт. Тому перша спеціальна згадка присуджується фільму «Зірка полину».

Другий фільм, який ми хотіли б відзначити, – це фільм про спадщину. Завдяки захоплюючому звуковому супроводу та інтимному погляду він дозволив нам глибоко зануритися у вшанування особистої та духовної спадщини. Друга спеціальна згадка – «Хоробра», – прокоментував вибір стрічок, які отримали спеціальну відзнаку від журі Себастьян Майсторович.

Переможці кінофестивалю отримають грошову винагороду у розмірі 40 000 гривень за найкращий повнометражний фільм та 20 000 гривень за найкращий короткометражний фільм. Така можливість у кінофестивалю з’явилася завдяки прихильникам та спонсорам – українській стрімінговій платформі MEGOGO. Міжнародний етнографічний кінофестиваль відбувається за підтримки Кінофестивалю операторського мистецтва EnergaCAMERIMAGE, Міністерства  закордонних справ Республіки Болгарія в рамках програми «Болгарська допомога для розвитку», Посольства Болгарії в Україні, медіасервісу MEGOGO, Польського інституту в Києві, ТОВ «Поромний комплекс Орлівка», Болградської міської ради та за інформаційної підтримки Державного агентства України з питань кіно.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь